February 28th, 2009 by

По моєму, я небагато відвернувся. Отже “GREEN MILES”. Наскільки мені вдалося дізнатися від керівництва ТОРБИ, сам по собі концерт цієї групи, це, в деякому роді, експеримент.
Хотілося спробувати, як наша місцева, всіма поважана, публіка, сприйме музику подібного стилю, і яка буде їх реакція. Що хочеться сказати. Експеримент пройшов вельми вдало!!! І що найзагадковіше (принаймні для мене), це те, що під час другої половини концерту танцювали майже всі, починаючи від бородатих насуплених чоловіків, закінчуючи екстра інтелігентними пані.
Хоча все ж таки дивовижного тут мало. Адже ті стереотипи, з якими люди живуть про важку доля музиці, вони не дають нам адекватно сприймати ту реальність, той, справді добрий заряд енергії, який ми отримуємо під час подібного концерту. Що ж залишається робити нам? Так, напевно, просто почастіше ходити в ТОРБУ….. Джерело: art-torba.narod.ru

GREEN MILES В ТОРБІ →

February 27th, 2009 by

Але тихим і непомітним був тільки вихід команди.
З перших же акордів в зал полилася музика, від якої всі відвідувачі захитали в такт головами, і сцена була просто загороджена поклонниками команди. Злегка роздратований, розмовами декількох підлітків, лідер групи Рустам Мурадов, все ж таки знайшов в собі сили зібратися духом, і… перетворити, як він сам говорить в своїй пісні, відчуття в звуки і слова. Цими відчуттями проникся весь зал.
Кожна пісня несла в зал новий заряд енергії, який, накопичуючись з космічною прогресією в слухачах, виливався між піснями в ураган аплодисментів. Вони-то, рідні, напевно і зворушили серця музикантів, та так, що, чи то на біс, чи то із-за небажання відмовити слухачеві, концерт продовжувався як ніколи довго.
Вперше за всю історію ТОРБИ, час виступу команди перевалив за північ. Приємно. Емоції, що переповнюють моє спітніле від рухів тіло, досягли свого піку і мені було вже наплювати на якийсь час, на те, що додому прійдется йти пішки, …

ВІДЧУТТЯ ПЕРЕТВОРЕНІ НА ЗВУКИ →

February 26th, 2009 by

На декілька хвилин виступ нагадав торішні добрі концерти (у стилі наших метрів гр.”Ступени”).
Але хто його знає, може це і будуть майбутні “BEATLES” або “РОЛЛІНГИ” - не знаю.. одного хочу побажати, щоб всі ці хлоп’ята, якщо вони вирішили зайнятися музикою надовго і серйозно, потрібно піднімати якість виконання, просто зайнятися собою, і тоді, коли вони в черговий раз зійдуть на сцену нашого клубу, ми зможемо небагато помудрувати, кажучи: “ну ось бачите, я ж говорив…
варто було їм послухати моїх рад, і бачите…. і т.д.” адже погодитеся панове, нам це хоче.
“ТОРБА ІЛЮМІНАТОР” - просто немає слів. Коли слухаєш подібні групи, бачиш стиль, професіоналізм і просто ту енергетику, яку вони нам дарують, створюється відчуття, ніби ти знаходишся не в колишній “совдепії”, а де-небудь в тихому Лас-Вегасі, в невеликому rock-clube, і все стає аболютно по фігу.
Під час їх виконання, мене занесло зовсім близько до сцени і я мав задоволення спостерігати за …

І Торба буває в Торбі →